Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
покрикувати — I (час від часу кричати; підганяти когось, розпоряджатися), покликувати, погукувати, нагукувати, погейкувати; гарикати, гиркати (сердито) II ▶ див. вигукувати, кричати 1) … Словник синонімів української мови
покрикувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
гарикати — (сердито покрикувати), бурчати, буркотіти, бубоніти, покрикувати, погримувати … Словник синонімів української мови
гарикати — аю, аєш, недок., розм. Сердито покрикувати; бурчати. || на кого … Український тлумачний словник
гиркати — аю, аєш, недок., розм. Сердито гримати на кого небудь; покрикувати … Український тлумачний словник
гойкати — аю, аєш, недок., діал. Покрикувати гой … Український тлумачний словник
накликувати — ую, уєш, недок., діал. 1) Накрикувати, покрикувати. 2) Закликати … Український тлумачний словник
погейкувати — ую, уєш, недок., розм. 1) Гейкати не дуже голосно або час від часу. 2) на кого, перен. Те саме, що покрикувати 2) … Український тлумачний словник
покликувати — ую, уєш, недок., перех. і неперех. 1) Вигукувати час від часу; покрикувати. 2) Вигукувати що небудь із почуттям, хвилюванням. 3) Звертатися до когось, кликати кого небудь … Український тлумачний словник
покрикати — див. покрикувати … Український тлумачний словник
